Світовит Пашник,
волхв Рідної Віри
![]()
Спостерігаємо, що в різних релігійних об'єднаннях свято Великодня, а також пов'язані з ним свята, відзначаються у різні дати. У цій статті спробуємо пояснити, чому виникли такі розбіжності.
Перш за все визначимо, що таке Великдень. Здавалося б, це цілком зрозуміле стародавнє свято. Назва «Великдень» пов'язується з природним явищем, коли день стає більшим за ніч, тому й – Великий день. Це час весняного рівнодення. У юдо-євангелістів Великдень пов'язують із воскресінням Ісуса Христоса – божества, що мітологічно ототожнюється із Сонцем. Христосівці так і кажуть: Ісус Христос – наше Сонце. На Лисій Горі (Голготі) хрест, як астрономічне знаряддя, яке обернено на схід, зафіксує сходження Сонця на весняне рівнодення – диск Сонця "розіпнеться" в центрі хреста.
З рівноденням не все однозначно в рідновірському середовищі. Переважна більшість дотримується Тропічного року – проміжку часу між двома послідовними проходженнями центра Сонячного диска через середню точку весняного рівнодення. Тропічний рік є основною календарною одиницею часу. За державним (григоріанським) календарем рівнодення припадає приблизно на 20 березня.
Однак спостережувана рівність дня і ночі на наших широтах може наставати раніше – близько 18 березня (для Києва), що пов'язано із заломленням світла в атмосфері. Унаслідок цього Сонце й зорі здаються трохи вищими над горизонтом, ніж є насправді, тому світловий день стає довшим за ніч раніше за астрономічний момент рівнодення. Якби ви дивилися в рогатину, а не інтернет, то швидше б вважали рівноденням 18 березня.
У християнській традиції дату Великодня обчислюють за місячно-сонячним календарем. Після весняного рівнодення чекають першого повного місяця, а найближча неділя після нього вважається Великоднем. Для цього використовується прийнята церквою пасхалія – таблиця для визначення часу щорічного святкування Великодня і інших (таких, що змінюють у залежності від Великодня свій термін) свят. Дата Великодня може припадати на період від 22 березня до 25 квітня. У церквах, що користуються юліанським календарем, у XX–XXI століттях це відповідає періоду приблизно з 4 квітня по 8 травня за державним стилем. Якщо Великдень збігається зі святом Благовіщення (25 березня або 7 квітня за різними стилями), то таке поєднання називають Кіріопасхою (Господньою Пасхою).
Свято Благовіщення 25 березня у христосівській традиції визнається рівнозначним з Великоднем. Все лише тому, що це дата того ж Великодня тільки в сонячному календарі, порівняємо, наприклад, з Різдвом 25 грудня. І це свято мало б відповідати рівноденню. Але юліанський календар, запроваджений 45 р. до н.е., поступово відставав від астрономічного часу – на одну добу за 128 років. При встановленні церковного календаря під час Нікейського собору 325 р. орієнтувалися на дату весняного рівнодення, яку визначили як 21 березня, а Великдень за пасхалією могли відзначати починаючи з 22 березня. Тобто, юліанський календар відстав майже на три доби. Коли папа Григорій XIII у 1582 році на пораду астрономів провів календарну реформу, було зроблено поправку на 10 діб, щоб повернути рівнодення до дати, прийнятої в церковній традиції.
З переходом українських церков на новоюліанський календар 1 вересня 2023 року, дати стали однаковими з григоріанським календарем. А ось пасхалію залишили за старим юліанським зразком, чим створили ще більшу розбіжність в календарній системі. З цього й виходить, що католики можуть відзначити Великдень до 4 квітня, а греко-ортодоксам часто приходиться чекати нового повного місяця. Ще одна цікава річ. Якщо на Великдень припаде юдейський Песах, то католики його святкують разом із жидами, а греко-ортодокси переносять на тиждень уперед, щоб не святкувати з тими, котрі розіп'яли Ісуса Христоса.
Слід також зазначити, що юдейське свято Песах помилково ототожнюють з Великоднем і рівноденням. Жиди його святкують 15 нісана (повінь), що відповідає нашому 15 квітня. Сучасне правило передбачає, що ця дата має наставати після весняного рівнодення. Але, як визнають самі жиди, їхній календар випереджає. Більш традиційно для різних народів після рівнодення чекати молодика для визначення початку року. Але юдейський Новий рік царів 1 нісана зараз може бути іноді раніше рівнодення. Тобто, Песах 15 нісана не слід ототожнювати рівноденню, а відповідно і Великодню, бо то зміщення календаря. Швидше, 24 число попереднього місяця адара (березня) мало припасти після рівнодення, а вже через 8 днів був Новий рік. Звісно, це все в місячно-сонячному календарі, який постійно зміщується відносно сонячного календаря, але дати свят однакові в різних системах. У цьому випадку юдейський Новий рік буде відповідати нашому святу Проводи чи Радуниця 1-го квітня.
Свято Песах треба дорівнювати нашому Рахманському Великодню, який вираховується церквою так: середина між Великоднем і Трійцею (за 7 тижнів від Великодня). 7х7=49, хитро округляється до 50, ділиться на 2 і маємо 25 днів від Великодня. Випадково 25-й день припадає на середу, яка називається "Попелова". Первісна дата при давньому шестиденному тижні (див. циферблат годинника) вираховується наступним чином: 6х7=42:2=21. 21-й день від Благовіщення-Великодня це й є 15 квітня. А Трійця в цьому випадку припаде на 6 травня, Зелений тиждень почнеться 1 травня (Мая), коли й розпустяться листя на деревах і приведуть із собою душі Предків.
Подібним способом у традиційному календарі визначалися й інші свята, зокрема Колодій (Масниця) за 8 шестиденних тижнів до Великодня, тоді свято буде 7-12 лютого. А основні дійства, що пов'язані з похороном Колодки припадуть на 11 лютого – свято Велеса (Власія), що є провідником до потойбічного світу.
ДЦ "Рідна Віра" для уникнення розбіжностей і рухомих дат користується тільки сонячним календарем із постійними числами за державним (григоріанським) стилем. У такій системі Великдень виставляється на 25 березня, поєднується з Благовіщенням і символічно співвідноситися з весняним рівноденням. Для зручності великі сонячні свята переносяться на найближчу неділю після рівнодення чи сонцестояння, окрім Різдва 25 грудня, бо його зробили державним святом.
Ми не робимо поправку на відставання державного (григоріанського) календаря від астрономічних подій. Це мало що вирішує, а тим хто хоче астрономічної точності, радимо триматися традиційних дат, а через риску писати відповідник до державного календаря, наприклад: Різдво 25 грудня – 22 грудня д.к., Великдень 25 березня – 21 березня д.к., Купало 24 червня – 22 червня д.к., Миробог 24 вересня – 23 вересня д.к. У цьому випадку, якщо астрономічна подія сталася після сходу Сонця, то свято треба переносити на наступний день. Якщо змінюєте календар до астрономічних точок, то це має стосуватися всіх свят річного кола, а не тільки основних сонячних дат. Звичайно така подвійна арифметика ускладнює календарну систему, а посунути державний календар до астрономічної відповідності рідновіри наразі не можуть, бо на це треба міжнародне рішення.
Якщо користуватися місячно-сонячним календарем, то дати свят є аналогічними з сонячним календарем, але враховуються деякі особливості, що пов'язані з кількістю днів у місяці, а це 29 чи 30 днів. Великдень в такому разі припаде на Місяці, що спадає, тобто 24-й місячний день, але точної астрономічної сонячної дати не буде.
Через складність календарних систем у різних традиціях виникає багато непорозумінь. Тому для уникнення суперечок важливо дотримуватися обраної календарної системи послідовно і застосовувати однакові принципи до всіх свят річного кола. З календарем РВ можна ознайомитися тут: https://svit.in.ua/cal.htm
Пашник С.Д. Руський Православний Календар. – Запоріжжя: Рідна Віра
http://www.svit.in.ua