Обертіння
Пташок закликають обертатися з Вирію.
Церква цього дня відзначає 1-ше і 2-ге знайдення (обретіння) голови Івана Предтечі [3, 396, 400]. Іван мітологічно уособлює Сонце другої половини року (дня), що скочується із зеніту, яке у нас має назву Купало чи Рай ( – 24 червня). Нагадаємо, що цій події передувало свято Головосік (29 серпня) – день усікновення голови Івана Предтечі. У нашій мітології Матир-Сва, як жар-птиця, несе вогняну головню з Неба до людей, і цей вогонь має запалати в печі:
"І та Сва-Птиця речить, яко Огень-Смарь понесла до нас і Гелу поручила, да тоє горіння було, і Богам купалити, і Даждю даждіти." [1, ВК, 36а].
Таким чином, обретіння голови Івана Предтечі символічно осмислюється, як знаходження вогнища-голови. Варто також зазначити, що 3-те знайдення голови відбувається щорічно 25 травня. За цією аналогією вираховуємо дату, на яку повинно припасти 1-ше знайдення голови – 24 листопада, однак нині в цей день такого свята немає, натомість відзначають свято Долі (Катерини).
Можемо з впевненістю сказати, що всі дні 24 (25) числа кожного місяця пов'язувалися з Сонцем або його зародком у вигляді вогню. Степан Килимник, посилаючись на Чубинського, подає народне тлумачення цього дня: "24 лютого, яке в народній етимології стало святом "обернення", "оборотіння". В сей день чоловік до жінки обертається, і птахи обертаються з вирію, до нас головами, збираються летіти до нас". [4, 242].
Так само кажуть: "Діти – від хліба, а птахи – до гнізд", "На обретіння прилітають з вирію птахи; це святий Іван чудом своєї голови повертає їх назад додому". В цей час відбувається приліт перших перелітних птахів. Одним із них є жайворонок – справжній благовісник весни в Україні. Він з'являється на наших полях тоді, як сніг ще лежить на горбках і долинах, але весна вже з кожним днем, з кожною годиною все певніше перемагає зиму. В одній з народніх веснянок про жайворонка дівчата співають:
Чом ти, жайворонку, рано з вирію вилетів:
Іще по горах сніженьки лежать,
Іще по долинах криженьки стоять!
А жайворонок ніби відповідає їм:
Ой, я тії сніженьки крильцями розжену,
Ой, я тії криженьки ніжками потовчу!" [див. 2, 216].
Лев Силенко ставить на 24 лютого свято Обрітенська неділя – птахи обрітаються з Вирію. [див. 5, 80]. Про обертіння пташок пише і Василь Скуратівський. [6, 67]. Проте за суттю цей день символізує обертання молодого Сонця на Весну, його пробудження і поступове весняне піднесення.
Література
2. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. – У 2 т. – К.: Оберіг, 1991. – Т.1. – 256 с.
3. Катрій Ю.Я. Пізнай свій обряд! Літургійний рік Української католицької церкви. – Нью-Йорк, Рим: ОО. Василіян, 1982. – 493 с.
4. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. – Кн. І, ІІ. – К.: Обереги, 1994.
5. Священна книга обрядів. Требник. – Нью-Йорк: видавництво РУНВіри, 1991. – 112 с.
6. Скуратівський В.Т. Вінець. – К.: Вид-во УСГА, 1994. – 240 с.
Пашник С.Д. Руський Православний Календар. – Запоріжжя: