Мати Сира-Земля. Болотиха
Про свято "Болотихи" згадує В. Скуратівський називаючи його народним відповідником до христосівського свята Євфимії (хоча церква ушановує Єфимія Нового).
Про свято "Болотихи" згадує В. Скуратівський називаючи його народним відповідником до христосівського свята Євфимії. [4, 193] (хоча церква ушановує Єфимія Нового). У народі цей день називають Химки-болотихи. Якщо іде дощ, то дощитиме аж до морозів. "Розкисли дороги – застрягли у Єфимки ноги". Ми залишаємо цю назву за відсутності інших варіантів.
Це свято припадає на середину осені 15 жовтня – 21 день по народженню Мира. Свято рівнозначне (однаково вираховується) Рахманському Великодню – 15 квітня, святам Білобога і Чорнобога, відповідно – 15 липня і 15 січня.
За схемою календаря у вигляді восьмикутної зірки, а також Триглава, точка 15 жовтня знаходиться в нижньому куті. На Триглаві у цьому місці розташоване яйце-зародок і символ вола або овна, яке відображене на державному гербі у вигляді перевернутої п'ятикінцевої зірки, а на традиційних сергах у вигляді рогів місяця та сердечка, що позначає голову Велеса.
В цей час панує осіннє Сонце Мир, яке за аналогією святилища слов'ян в с. Буша позначається оленем, на противагу весняному Сонцю Ярилу, який відображений у вигляді півня. [2]. У билині про Добриню, котрий уособлює Сонце, Оленка (Маринка) Зміївна перетворює героя на оленя або тура і відправляє на "зибучі болота" чи "чисте поле". [1, 38]. Тож, можливо, свято і фіксує дану подію в осінню пору – слякоті і боліт. Свято стихії Землі – Мати Сира-Земля.
Як версія. На 15 жовтня католики ставлять свято монахині Терези Авільської. Попри описи її життя як історичної особи, могло бути підтасування під мітологічний сюжет, як це часто трапляється в христосівстві.
У доримські часи (V ст. до н. е.) Авіла була населена веттонами, які назвали її Обіла (Ὀβίλα) ("Висока гора"). Можливо треба пов'язати назву міста з іменем біблійного героя Авелем (Абель), сином Адама і Єви. Авель мітологічно близький до нашого Велеса, а його брат Каїн тотожний з Перуном. Звісно, що біблійним персонажем могли замінити популярного бога Баала (Белоса).
Так як Велес пов'язаний з потойбіччям, то цілком може уособлювати гору зі схованими в ній скарбами, яка в свою чергу ототожнюється з жіночим лоном.
Розглядаючи ім'я Терези (Teresa), лат. Thēresia, гр. Θηρασίᾱ (Thērasia), можемо пов'язати її із Землею – Terra (лат.), наше – терени. Також один з біблійних воротарів (рогів) Ахашвероша (Могутнього бика) з книги Естер мав ім'я Тереш (пор. Тарас), що часто зустрічається в українських прізвищах. [див. 3]. Є також село в Польщі – Тереслав. З цього можемо зробити висновок, що Тереза Авільська може ототожнюватися із Землею Велесовою.
У жидів на 15 тішрея (жовтня) починається свято Сукот (свято Шатрів, Урожаю, а також називають свято Кучок, Куща), що протилежне Песаху.
Література
1. Жуйкова М. Номінація смерті та архаїчне мислення // Студії з інтегральної культурології. – Вип. І: Thonatos. – Львів, 1996. – С. 28 – 62.
4. Скуратівський В.Т. Вінець. – К.: УСГА, 1994. – 240 с.
Пашник С.Д. Руський Православний Календар. – Запоріжжя: Рідна Віра