Марена — Мокоша літня
Молитви за плодючість.
Малюнок Сонцеслава Крижанівського "Мокоша
У цьому тексті здійснено спробу реконструкції можливого свята Літньої Мокоші на основі календарно-астрономічних, фольклорних і євангельських відповідностей.
Літня Мокоша виставляється на цю дату аналогічно до інших проявів Богині Води або Місяця (див. інші свята в річному колі). Швидше за все, подібні свята в місячно-сонячному календарі відзначалися з 22 на 23 число, з прив'язкою до днів тижня – відповідно з четверга на п'ятницю. В цей проміжок Місяць приймав форму півкола, в уявленні – як розкрите лоно.
В церковному календарі 22 липня відзначається свято рівноап. Марії Магдалини, яку можна ототожнити з нашою Мокошею-Водою. Вона в народній традиції виступає сестрою і дружиною Ісуса Христоса (Сонця-Місяця). В даному випадку ім'я Марія відповідає назві водойми – море, лат. "mare". Чи як подають словники ім'я Марина походить від лат. "marina" – морська [2, 157], хоч ми маємо свій відповідник Марена – водна пара сонцю Купалі. У багатьох народів "Марія" асоціюється з водою, слізьми, жіночим горем, чистотою.
Напевно свято було поставлене церквою за давнім місячно-сонячним календарем, а місяць липень мав 29 днів переважно у різних народів (у римлян 31 день), тоді свята зміщувалися на день назад, щоб 1-ше число наступного місяця припало на 9-й день. Ми зміщуємо свято на 24 липня через те, що місяць липень зараз має 31 день. Тобто Мокоша літня ушановується в ніч з 23 на 24 липня. За нею слідує свято Паликопа – сонячне свято. Як при народженні, спочатку виходять води, а потім дитина-сонце.
Галина Лозко замість Марії Магдалини ставить свято Перуниці (Блискавиці) – жіночу пару Перуна-громовержця [1, 93]. В даному випадку ми вважаємо це недоречним і поки ставимо умовну назву свята Марена, яка символізує Воду, до більш ширшого дослідження питання.
Література:
1. Лозко Г.С. Коло Свароже: Відродження традицій. – К.: Укр. письменник, 2005. – 222 с.
2. Скрипник Л.Г., Дзятківська Н.П. Власні імена людей. – К.: Наук. думка, 1996. – 336 с.
Молитва волхва Світовита Пашника до Мокоші. Читає письменниця Тетяна Дугельна.
Пашник С.Д. Руський Православний Календар. – Запоріжжя: