Дорота. Богині плодючості
Ім'я Дорота може означати запліднену жінку, що носить дитину. Огрядну жінку, схожу на вагітну, називають дорідною. Від того ж кореня походить слово дорідний – врожайний, багатий, великий. Узимку насіння вкладене в лоно Землі, перебуває в її утробі, щоб навесні прокинутися й народитися.
Св. Дорота. Франсиско де Сурбаран
Це свято є вершиною послідовного циклу, що починається від Різдва. На схемі восьмикутної зірки при шестиденному тижні це дата відповідає найвищій точці календарної ділянки (див. схему). Свято тотожне Трійці 6 травня та Великому Спасу 6 серпня. Свято 6 листопада залишається поки що недослідженим.
Ім'я Дорота може означати запліднену жінку, що носить дитину. Огрядну жінку, схожу на вагітну, називають дорідною. Від того ж кореня походить слово дорідний – врожайний, багатий, великий. Узимку насіння вкладене в лоно Землі, перебуває в її утробі, щоб навесні прокинутися й народитися.
Чоловічий відповідник імені – Дороф(т)ій, Доро(х)тей, Дорош, Федір – тлумачать з грецької як "Дар Божий". [3, 56,105]. Можливо, це означення новонародженої дитини або фалоса, що "одаровує" сім'ям. Прізвище Дорожний інколи пов'язують не з дорогою, а з іменем Дорош. Проте й образ дороги тут не випадковий: новонароджений починає новий шлях "вирушає в дорогу життя".
Етимологія слова дорога також непроста. У слов'янських мовах це слово виводять від значень "рівчак, канава, ущелина, заглиблення, борозна". Воно споріднене зі словами "дергати, тягти, рвати, дерти", а також ст.-слов. "дьрати", псл. derti, dьro і dьrati, dero та ін. Тобто, "дорога" – це місце, де обдирають дерен, розчищають шлях. [див. 2, 41,112]. Цей сенс перегукується із сороміцьким "дерти чи відідрати жінку". Так і товар стає "дорогим" після проходження такої "дороги".
Близьким за змістом є слово "дорослий". Ось що пише М. Дикарєв: "Доросле жито є символом дорослої молодіжі, котру пора дружити:
Пора, мати, жито жати –
Колос похилився;
Жени, мати, свого сина,
Бо розволочився.
Ой час, мати, жито жати –
Колос похилився;
Пора мені заміж дати –
Голос ізмінився." [1, 236].
Не все слід зводити до грецької етимології, адже маємо й слов'янські відповідники імені, побудовані на корені дар/дор. Болгарська царівна, перша королева Боснії Доротея Видинська (пом. 1390 р.) мала ім'я Дорослава. Відповідно існувало і чоловіче ім'я Дорослав. Павло Чучка вважає, що воно походить від Дорогослав. Також ім'я Дорож могло стати основою прізвища Дорош, хоча можливе й походження від Доротея. [див. 4]. У будь-якому разі ім'я має широке використання серед різних народів.
За церковною легендою свята Дорота зображалася з кошиком фруктів або квітами – очевидним символом плодючості. Це перегукується з протилежним у річному колі святом Спаса (1 і 6 серпня), де також використовують квіти, яблука та іншу садовину.
Свято Дороти належить до тих, що вшановують жінку-породіллю. Цілком доречно віднайти первісне значення свята, а не спотворене пізнішими церковними вигадками про закатованих мучеників. Припускаємо, що після народження Дитини-Сонця (25 грудня) Матір-Земля проходила місячний період очищення. Цей період завершується на Стрітення, коли дитину приєднують до Земного Роду. Дата 6 лютого може бути вершиною породільного часу, коли жінка знову набуває здатності бути заплідненою, стає дорідною. Також Дорота покровителькою молодих подружжів.
Література
1. Дикарєв М. Знадоби до української народної ботаніки / Бандурка: Українські сороміцькі пісні / Упоряд. М.Сулима. – К.: Дніпро, 2001. – 280 с.
2. Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. – К.: Наук. думка, 1985. – Т. 2 / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін.– 571 с.
3. Скрипник Л.Г., Дзятківська Н.П. Власні імена людей. – К.: Наук. думка, 1996. – 336 с.
4. Чучка П. Слов'янські особові імена українців: історико-етимологічний словник. – Ужгород: Ліра, 2011. – 432 с.
Пашник С.Д. Руський Православний Календар. – Запоріжжя: Рідна Віра