Матир-Сва, або Мати Слава, — яскравий образ сучасного рідновірського богознавства. Вона постає віщою птахою або крилатою жінкою, що надихає захисників рідної землі та приймає пам’ять про полеглих.
Птаха-Зоря
На svit.in.ua Матир-Сву пояснено через світло зорі й різнобарвність небесного сяйва. Її крила пов’язують із ранковою та вечірньою межею доби. Так поетичний образ охоплює народження світла, перебіг боротьби й завершення людського шляху.
Слава і воїнська честь
У матеріалах «Полум’я Роду» та ОРУ вона є покровителькою звитяги, шляхетності й захисту громади. Її заклична пісня підносить мужність, а жива вода з рога виражає перехід загиблих до божественного світу. Це міфологічна мова пам’яті й вшанування, а не опис повсякденної події.
Джерело образу
Розгорнуті оповіді про Матір-Славу в цих матеріалах ґрунтуються насамперед на «Велесовій книзі» та її рідновірських прочитаннях. Через це важливо розрізняти сучасне віровчення й незалежні історичні свідчення. Виразні ознаки образу — крила, зоряне сяйво, пісня, ріг із живою водою та захисний покров.