Купало, або Купайло, уособлює зрілу силу літнього Сонця. Його свято зосереджує образи розквітлої землі, води, вогню та поєднання пари — того, що в міфологічній мові дає продовження життю.
Вершина річного кола
У сонячній схемі Купало приходить після весняного Ярила. Природа досягає повноти росту, а Сонце — найбільшої тривалості перебування над обрієм. Джерела пов’язують цю пору зі зрілістю, плодючістю й переходом до нового стану.
Мова купальського обряду
Вогнище, вінки, зілля, прикрашене дерево й вода утворюють цілісний святковий простір. На yaro.dp.ua поєднання води та вогню пояснено як єдність взаємодоповнювальних сил. Парні дійства передають думку про взаємність і шлюб, а квітка папороті постає символом шуканого щастя.
У різних місцевих звичаях Купалом називають також обрядову постать або ляльку. Разом із Мареною вона бере участь у святковому сюжеті. Опис конкретного дійства залежить від традиції громади: склад учасників і порядок обрядів різняться.
Образ у сучасній Рідній Вірі
Купальське коло з’єднує природний ритм із людськими подіями: коханням, дорослішанням і творенням родини. Його найвиразніші знаки — сонячне колесо, живий вогонь, зелений вінок і вода.