Хорс — божество небесного світла, згадане серед Богів київського пантеону князя Володимира. Визначення його головного світила залишається предметом різних прочитань, і ця розбіжність важлива для розуміння образу.
Сонячна і місячна версії
Матеріал ОРУ наводить як сонячне, так і місячне тлумачення. Прихильники першого наголошують на світлі та життєдайній силі; другого — на нічному русі світила й відповідному прочитанні «Слова о полку Ігоревім».
У цій поемі Всеславові приписано здатність перебігати дорогу Хорсові. Саме міфопоетичний характер згадки залишає простір для різних пояснень.
Місце в небесному ладі
У сучасній символіці Хорса виражають круг, колесо, небесна дорога й відмірювання часу. В сонячному прочитанні вони зближують його з денним світлом, у місячному — з нічним небом та зміною фаз.
Тому тут збережено обидві основні версії. Вони показують, як один давній образ може отримувати різні богознавчі пояснення, залишаючись пов’язаним із рухом і порядком небесних світил.