Дана у рідновірських текстах уособлює воду як першооснову й живильну силу: джерело, ріку, дощ і росу. Її образ говорить про те, як вода очищує, поїть землю та робить можливим народження нового життя.
Вода у світобудові
У віровченні «Полум’я Роду» Дану пов’язують із Ладою та жіночим началом. Поряд із Дажбогом вона виражає взаємодію сонячного тепла й небесної вологи. Їхнє поєднання у купальській символіці пояснює родючість природи.
Статті по-різному виводять ім’я Дани й зіставляють його з назвами річок. Такі етимологічні побудови є тлумаченнями авторів; саме шанування води не залежить від прийняття однієї з них.
Джерело як місце шани
Особливо предметний звичай описаний на yaro.dp.ua: перед славленням Дани джерело очищують і впорядковують. Біля води залишають посуд, щоб подорожній міг напитися. Так духовне ставлення до Води поєднується з турботою про спільне джерело.
Символами цього образу є текуча вода, наповнена посудина й роса. Вони передають не лише чистоту, а й щедрість — здатність підтримувати життя довкола.